serhii.net

In the middle of the desert you can say anything you want

02 Feb 2013

My attempt to translate "February" by Boris Pasternak

255 words, ~1 min read

I remain of the opinion that translating poetry is bad. Some of the meaning is lost because the resulting verses are bound to the translator’s own interpretation of the poem (which might be not what the author meant), and cultural reasons (can’t forget the example about the Ukrainian “хліб на рушнику” and the Russian “хлеб на полотенце”).

Either way, after seeing lots of bad and fake-sounding translations of Pasternak’s beautiful “February” I decided to do my own. First attempt at translating a poem and writing poetry in English, I must admit kinda like the result :) This is a very first draft version, took me about 40 minutes.

February. Get ink, start crying!
Start crying over february
The dirt, as loud as rumbling thunder
Burns in the blackness of the spring.
Hire a buggy, for six grivnas,
Ride through the church bells, city streets
Find yourself where the rain drops louder
Louder than ink, louder than tears
Where, like black pears, burnt down to charcoal
Thousands of rooks drop from the trees
to ground, and fill your eyes and feelings
With deep dry sadness, empty pleas
Where on the ground you see thawed patches
The wind is filled with empty screams
And the more randomly the better
Those cried-out poems your heart streams.

Check out the original. The translation I found uninspiring enough to write my own can be found there too (it’s the translation I stole the “blackness of the spring” line from, nothing else though).

I’ll definitely come back to this thing someday.

01 Feb 2013

Генрих Белль/Болль/Бьолль - Ірландський Щоденник

396 words, ~1 min read

На дворі останній (мій улюблений) місяць зими, скоро все буде різнокольорове, життєрадісне, сонячне, але настрій скоріше осінній та дощовий. І це непогано. Згадав про цю книжку, частково передає те, чого мені скоро не буде вистачати.

Ірландський Щоденник описує враження від подорожі автора по Ірландії 60-х років. Стан душі, атмосфера, менталітет Ірландії дуже тонко та майстерно передані.

Кілька моїх улюблених цитат звідти:

“Когда бог создавал время, – говорят ирландцы, – он создал его достаточно”. Спору нет, это изречение столь же метко, сколь и достойно, чтобы над ним поразмыслить: если представить себе время как некую материю, которая отпущена нам на улаживание наших земных дел, то этой материи нам отпущено даже больше, чем нужно, потому что время всегда “терпит”. Тот, у кого нет времени, – это чудовище, выродок; он где-то крадет время, утаивает его. (Сколько времени понадобилось просадить и сколько украсть для того, чтобы вошла в поговорку незаслуженно прославленная военная пунктуальность: миллиарды часов украденного времени – вот цена за эту расточительную пунктуальность, за выродков новейшего времени, у которых никогда нет времени. Мне они всегда напоминают людей, у которых слишком мало кожи…)

[..]

Спору нет, при использовании времени можно наблюдать и расточительность, и бережливость, причем – как ни парадоксально это звучит – расточители времени всегда оказываются в результате самыми бережливыми, ибо когда кто-нибудь претендует на их время – например, чтобы быстро отвезти кого-нибудь на вокзал или в больницу, – оно у них всегда находится. Подобно тому, как у расточителя денег всегда можно попросить взаймы, так и расточители времени – это, по сути, сберегательные кассы, куда господь складывает про запас свое время и держит его там на случай, что оно вдруг понадобится, поскольку какой-нибудь бережливец истратил свое не там, где надо.

І ось:

Хорошо иметь дома свечи, Библию и немного виски, как у моряков, всегда готовых к бурям, ну и еще карты, табак, вязальные спицы и шерсть для женщин, ибо у бури много воздуха, у дождя много воды, а ночь длинна.И потом, когда из-под окна высунется второй язык воды и сольется с первым, когда по узкому языку игрушки медленно подплывут к окну, тогда хорошо проверить в Библии, точно ли бог давал обещание не устраивать второго потопа. Точно, давал. Значит, можно зажечь очередную свечу, закурить очередную сигарету, снова перетасовать колоду, снова разлить виски по рюмкам и всецело довериться шуму дождя, вою ветра и постукиванию спиц. Обещание-то дано.

Одна з кращих книжок які мені потрапили до рук за останні декілька років, однозначно рекомендую.

29 Jan 2013

Творчество

107 words, ~0 min read

Вообще творчество это круто. Особенно в сонном состоянии и без минимального вдохновения.

“Это были последние минуты пары физики. …”

Хайку:

Сижу, пытаюсь
Не заснуть, это сложно
Урок физики.

Пастернак:

Урок, конспекты, книги, ручка
Сижу, пытаюсь не заснуть
Мое сознание, как тучка
Не спит и пишет эту муть.

Маяковский

Граждане! Не Спите!
Учите
Физику
Это ваш
Долг
Стране
и
Правительству.

Есенин:

Ветер веет с юга
И луна взошла
Физика, родная!
Ты ко мне пришла!
Ты же в моих мыслях
И ночью, и днем
Твоего конца мы
С нетерпеньем ждем!

Пушкин (почти):

Звонок, вот чудное мгновенье!
Конец урока, темноты
Нет, показалось – то виденье
пойду повешусь.
(с) Я, 2013.

26 Jan 2013

Петрівка

91 words, ~0 min read

Після олімпіади по графіці поїхав на Петрівку за папкою для креслення.

Повернувся з журналом ШО, “Клич Ктулху” Лавкрафта, “Денс Денс Денс” Харукі Муракамі, “Танґо Смерті” Вінничука, та збірником Бальзака. Страшенно задоволений.

“Клич Ктулху” коштував 20 грн. За 21 грн. можна купити один Роял Чіз з беконом, півтора дабл Чізбургера, або три класичних Чізбургера (цікаво чому всі ціни кратні семи?).

Сижу, п’ю чай, читаю Лавкрафта, думаю про духовні й матеріальні цінності, та про те, наскільки приємніше витратити 20 гривень на щось більш вічне ніж три Чізбургера.

Now Playing: ДДТ – Суббота. Ленинград

30 Dec 2012

Підсумки 2012 року

229 words, ~0 min read

Цей рік був досить цікавим, по багатьом параметрам.  Він став ключовим для мене особисто з багатьох причин, і я став краще розуміти хто я, куди я іду, чого прагну, які плани на майбутнє.

Досягнення року: Не можу нічого виділити особливо :) Пережив кінець світу
Подія року: Евро-2012
Настрій року: Спокійно-хаотичний
Зустріч року: Зустрів массу цікавих людей, особливо влітку, не можу виділити нікого особисто
Геморой року: ЗНО (підготовка до). Також здогадуюсь що напишу тут через рік.
Країна року: Мало подорожував — рідна Україна.
Місто року: смт. Верховина, Івано-Франківськ.
Слово року: Україна
Подорож року: Карпати
Веб-сервіс року: Wolfram Alpha
Колір року: Темно-синій
Запах року:
Новина року:
Ржач року: “Кінець світу”.
Книга року: “Книга Книг” (Алексей Александров); “Майстер і Маргарита” Булгакова
Фільм року: The Blues Brothers
DJ року:
Пісня року: ДДТ — Песня про свободу
Жах року: Вибори.
Заклад року: ДТЛ.
Напій року: Чай з варенням
Їжа року: Соломка :) А також спагеті. І піца.
Кохання року:
Транспорт року: Метро
Бренд року: “* for Dummies”
Антилюдина року: Всі люди добрі.
Мрія Ціль на наступний рік: Поступити в КПІ (на ФІОТ) або Шевченко (факультет кібернетики).

Побажання собі на 2013 рік: стати кращою людиною ніж я був у 2012, стати менш хаотичним, більше структури, планування, упевненості, менше імпровізації, випадковості, кидання монеток, нервів, стресу, і в той же час — максимум креативності, гнучкості, інтересу до світу навколо, багатогранності, самовдосконалення. Добре здати ЗНО, поступити у КПІ.